Добровлянська волейбольна битва: від дошки до майданчика — азарт, піт і емоції | РЕПОРТАЖ

Вчителі Новицької громади тимчасово залишили свої класні кабінети — і перенесли усю освітянську енергію на спортивний майданчик у Добровлянському ліцеї. Замість уроків і нотаток вони взяли м’ячі до рук, перетворивши спортзал на справжню арену напружених поєдинків, де вирішувалася кожна подача та кожен сет. 

Знає Інформатор.

Третій рік поспіль у Добровлянах наприкінці листопада проводять волейбольний турнір серед педагогів Новицької територіальної громади.

Метою турніру, за словами організаторів, є відзначення Дня Гідності та Свободи, а також популяризація волейболу та здорового способу життя серед працівників освіти.

До участі заявилися 7 волейбольних команд: “Добровляни” (господарі турніру), “Новиця”, “Бережниця”, “Завій”, “Адміністрація” (працівники Новицької сільської ради), “Угринів” (Старий Угринів), “Грабівка”.

Детальніше у нашому відеорепортажі:

Присутні вшанували пам’ять усіх, хто загинув у боротьбі за волю та незалежність України. Відтак відбулося жеребкування групової стадії, що, як не дивно, нагадувало справжню волейбольну Лігу чемпіонів — три кошики, кульки та інтрига, хто куди потрапить на груповій стадії.

Цьогоріч усі учасники залишили свої автографи на синьо-жовтому прапорі, який за словами директорки Добровлянського ліцею Любові Фіняк, має нагадувати усім ким є і завдяки кому ми можемо жити та працювати.

Cуддями змагань виступили учні Добровлянського ліцею.

До теми – Військовий із Войнилова відроджує футбольну команду та мріє збудувати спортмайданчик

Команди своєю грою доводили, що матчі справді варті європейських спортивних щаблів. Поєдинки до кінця були сповнені напруги та емоцій. Чи не вирішальну роль відіграли вболівальники, які підтримували свої команди. У спортзалі Добровлянського ліцею можна було почути різноманітні вигуки: “Завій”, “Добровляни”, а також навіть “Сітка” та “Ейс”.

У кожному із поєдинків відчувалося те особливе волейбольне дихання — коли м’яч зависає у повітрі на мить довше, ніж дозволяє фізика, а зал затихає, наче знає: зараз вирішиться щось більше, ніж просто розіграш. Подачі зривалися з рук, блоки лунали сухим ударом, а кожен вдалий прийом піднімав хвилю емоцій серед уболівальників.

Першими на гру вийшли команди “Адміністрації” та “Завою”. Перша команда дуель завершила із рахунком 2:0 на користь “Адміністрації”. Відтак результати групової стадії були такими:

• “Бережниця” 1:2 “Угринів”
• “Добровляни” 2:0 “Грабівка”
• “Новиця” 0:2 “Бережниця”
• “Грабівка” 1:2 “Адміністрація”
• “Добровляни” 2:0 “Завій”
• “Новиця” 0:2 “Угринів”
• “Добровляни” 1:2 “Адміністрація”
• “Завій” 1:2 “Грабівка”

Учасники турніру грали так, наче кожен розіграш — останній. І, можливо, саме в цій максимальній віддачі й народжувалася атмосфера справжнього свята, коли перемога важлива, але ще важливіше — бути частиною гри, що об’єднує.

До четвірки кращих команд турніру, які розігрували між собою призові місця, увійшли: “Добровляни”, “Бережниця”, “Угринів” та “Адміністрація”. У півфіналі перемогу здобула “Адміністрація”, вигравши у “Бережниці” із рахунком 2:1, а “Угринів” здолав “Добровляни” — 0:2.

Кожен сет перетворювався на маленьку історію: із драмою, героями, невдалими моментами та гучними поверненнями. Були розіграші, коли глядачі не встигали стежити за м’ячем — настільки швидко летіли передачі, настільки різко змінювався темп. А коли хтось із гравців діставав, здавалося б, безнадійний м’яч — зал вибухав аплодисментами, бо саме такі епізоди й роблять волейбол видом спорту, де неможливе трапляється частіше, ніж здається.

До бронзового фіналу дійшли “Добровляни” та “Бережниця”. У двох останніх поєдинках кожна помилка вартувала перемоги, а команди віддавалися на повну грі та здобуттю результату. У бронзовому фіналі “Добровляни” поступилися “Бережниці” — 2:0.

Що стосується визначення переможця, то у матчі між “Адміністрацією” та “Угриновом” було все — емоції, піт, хвилювання. Переможцем турніру стала команда “Адміністрації”, яка здолала у великому фіналі педагогів з “Угринова”.

Фінальні матчі довели, що турнір справді можна певною мірою прирівняти до Ліги чемпіонів за рівнем жаги та боротьби.

Такі турніри показують, що волейбол — це не просто спорт. Це мить, у якій живе команда, а зал затамовує подих. Це гра, яка робить кожен удар значущим, а кожну помилку — уроком, після якого ти обов’язково піднімаєшся знову.

Ярослав Куцій

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08