Фільм “Роттердам” був оцифрований подружжям Супрун у найвищій якості та опублікований архівом ОУН. Кіноплівка кінця 1950-их досі не була оприлюднена в мережах. Втім, вона проливає світло на стосунки очільників двох крил Організації Українських Націоналістів – бандерівців та мельниківців.
Ділиться Інформатор.
Як зазначають у архіві ОУН, “ця кіноплівка – репортаж про вшанування засновника ОУН Євгена Коновальця в 20-ліття загибелі, знаходиться на зберіганні в Музеї Української Визвольної боротьби ім. Степана Бандери в Лондоні”. До слова, кіноплівка не була описана в каталозі музею, а зберігалася у шафі з особистими речами Провідника ОУН. Водночас архівісти звернули увагу на напис: “Роттердам, травень 1958. Без звуку”.
На кіноплівці присвяченій вшануванню пам’яті Євгена Коновальця у одному ряді йдуть Степан Ленкавський, Степан Бандера та Андрій Мельник.
Короткий фільм можна переглянути нижче:
Джерело: Архів ОУН. Ф.32, оп.1, од. зб. 48, од. обл.1
В титульному кадрі зліва направо: Григорій Драбат (за ним, в пів-обличчя інж. В.Олеськів, – за іншими даними – Антін Тисячний), Степан Бандера, Дарія Ребет (за нею особистий охоронець Бандери – Василь Ніновський), Степан Ленкавський.
Cтепан Ленкавський, Степан Бандера у Роттердамі (Нідерланди). 1958 рік. Джерело: архів ОУН
Це важлива кінохроніка, що проливає світло на стосунки всередині Організації Українських Націоналістів. Зрештою, окрім згаданих вище осіб, у стрічці також присутні й інші діячі національно-визвольного руху ХХ ст. Тому у архіві ОУН звертаються до усіх, хто може допомогти із ідентифікацією осіб на відео, адже це сприяє збереженню історії та її більш глибокому дослідженню.
12 січня архів ОУН опублікував скрін-кадр із фільму, де д. Володимир Музичко ідентифікував Теодора Кудлика — письменника та громадського діяча, члена проводу ОУН протягом 1954–1960 рр.). Він організував відділи Союзу українців у Великій Британії.
Теодор Кудлик. Джерело: Архів ОУН
Додамо, що Євген Коновалець був одним із засновників Організації Українських Націоналістів у 1929 році. До того командував Січовими Стрільцями. Брав участь у діяльності Української військової організації (УВО). Учасник національно-визвольних змагань ХХ ст. Був вбитий 23 травня 1938 року у Роттердамі (Нідерланди) радянським агентом Павлом Судоплатовим. У одному із кафе Судоплатов передав вибухівку, яка була замаскована під упаковку цукерок із українським орнаментом.
Похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі. Тому наімовірніше кіноплівка була знята саме 23 травня, 20 років потому.
Нагадаємо, що Інформатор раніше писав про листівку з минулого, яка відкриває маловідому історію Рожнятівщини
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
