Чотири села — одна мета: на Рожнятівщині люди об’єдналися заради допомоги військовим

Для Наталії Шек, чий син Богдан Павлів боронить Україну з 2022 року, відстань у сотні кілометрів між Польщею та Рожнятівщиною не стала на заваді волонтерству. Відправивши на передову десятки автівок та дороговартісну техніку, жінка зуміла також згуртувати навколо себе чотири села Рожнятівської громади.

Пише Інформатор.

Поки Богдан Павлів з Вербівки із 2022 року стоїть на захисті країни на передовій, його мати Наталія Шек розгорнула власний фронт — волонтерський, який не знає кордонів та втоми. Навіть перебуваючи у Польщі, жінка змогла стати тим надійним тилом, який з’єднує європейські міста з українськими окопами. Від самого початку пані Наталія та мешканець села Вербівка Петро Морис організовують збори та допомагають односельчанам, які нині на фронті. За роки невтомної праці пані Наталія організувала передачу понад 16 автомобілів, забезпечила бійців дронами, монокулярами нічного бачення, касками та безліччю інших необхідних речей. Проте сьогодні вона з сумом констатує, що волонтерський рух стикається з викликами: порівняно з початком повномасштабного вторгнення, люди почали донатити менш активно.

Однак пані Наталія не з тих, хто опускає руки, адже вона знає — там, в окопах, хлопці мерзнуть і місяцями харчуються лише сухими пайками. Саме тому з минулої осені її діяльність набула нового, ще більш масштабного розмаху.

“Все почалося з телефонного дзвінка Вікторії Лагойди зі “Шкільного батальйону” селища Брошнів-Осада, яка запропонувала ліпити вареники для військових ППО. Першими на заклик відгукнулися вчителі та мої односельці-вербівчани”, —  розповідає Наталія Шек.

Зрозумівши, наскільки важливою для солдатів є домашня їжа, пані Наталія вирішила об’єднати зусилля цілої громади. Вона звернулася до старост сусідніх сіл, і вже з листопада чотири населені пункти Рожнятівщини — Вербівка, Петранка, Топільське та Рівня — працюють як єдиний злагоджений механізм. Раз на місяць у цих селах розгортаються справжні масштабні кухні: господині збираються разом, щоб накрутити сотні голубців, наліпити вареників та приготувати інші домашні смаколики. Кожне село бере на себе відповідальність за певний графік, аби допомога була системною та регулярною.

“Ми зобов’язані підтримати тих, хто сьогодні тримає небо над Україною. Коли боєць відчуває смак домашньої кухні, він знає, за що стоїть на посту. Ми хочемо, щоб через ці страви кожен захисник відчув підтримку величезної родини, яка об’єдналася заради них у тилу”, — наголосила волонтерка.

До теми: Син воює на фронті, а мати — в тилу: як Наталія Шек, незважаючи на онкологію, допомагає ЗСУ

Здобуває освіту в окопі та воює: військовий з Рожнятівщини отримав п’яту нагороду за час служби в ЗСУ

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08