У селі Ясеновець Дубівської громади на Калущині особливу шану та повагу здобув Степан Лазаришин — чоловік, чиє життя вже понад три десятиліття нерозривно пов’язане з місцевим храмом Вознесіння Господнього.
Пише Інформатор.
Цими днями Степан Лазаришин відзначив свій поважний 80-річний ювілей. Попри солідний вік, він залишається тим першим, хто щодня відчиняє двері церкви, вірно несучи свій послух паламаря.
“Перед початком богослужіння треба підготувати храм: запалити лампади, поставити свічки, підготувати кадило та обов’язково подивитися за чистотою підсвічників. На Літургії мої обов’язки — вчасно подати кадило, вийти зі свічками, зібрати й прочитати записки, нарізати проскури та завжди бути на зв’язку зі священником”, — розповідає паламар про свої щоденні турботи.
Життєвий шлях пана Степана розпочався у селі Кадобна, проте вже 50 років він мешкає у Ясеновці, куди переїхав після одруження з дружиною Наталією-Іриною. До виходу на пенсію чоловік працював слюсарем на підприємстві у Рожнятові, де очолював бригаду, але віра в Бога завжди була його внутрішнім орієнтиром.
“З дитинства ходив до церкви крадькома, стояв позаду всіх людей — такі часи тоді були. А коли вже одружився і переїхав сюди, став постійним прихожанином. 35 років тому мені запропонували стати паламарем і відтоді я на цій службі”, — пригадує чоловік.
А щоб у храмі було затишно, Степан Васильович не шкодує власного часу. Його ранок починається тоді, коли село ще спить.
“Тепер взимку приходжу за півтори години до служби, щоб і приміщення нагріти, і сніг прокидати. Влітку трохи легше, приходжу на годинку швидше”, — ділиться паламар.
У селі Степан Лазаришин разом із 70-річною дружиною є прикладом міцної християнської родини. Смиренно виконуючи роль невидимого, але незамінного учасника кожного богослужіння, він доводить, що справжнє служіння Богові складається з маленьких, але щирих щоденних справ. Сьогодні Степан Лазаришин залишається прикладом смиренності та жертовності для всієї Дубівської громади, доводячи, що справжнє служіння Богові та людям вимагає не лише слів, а й щоденної невтомної праці.
Мар’яна Локатир.
Читайте також: Той, хто зранку в церкві завжди перший: Петро Ковальчук паламарує пів життя при храмі Вознесіння Господнього у Брошневі-Осаді
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
