В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Мар’яна Русинкевича

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Мар’яна Русинкевича — молодшого сержанта, бойового медика стрілецького взводу 79 батальйону 102 окремої бригади.

Мар’ян Русинкевич народився 12 серпня 1992 року в Калуші, де і проживав усе життя. Навчався в школі №7, згодом здобував освіту у політехнічному коледжі та Тернопільському університеті за спеціальністю “інженер-електрик”. У 2010 році він зробив пропозицію своїй дівчині Соломії з величезним букетом ромашок, і згодом вони створили сім’ю. У шлюбі народилися двоє синів — Матвій (2014) і Макар (2019).

Соломія пригадує, що Мар’ян завжди був добрим та уважним чоловіком і батьком. Він старався виконувати бажання дружини та забаганки дітей, ходив із ними взимку на каток, возив на санках, складав із ними “Лего”. Дружина зазначає: “Ми були на першому місці в нього: діти і я”. Мар’ян був водночас суворим і лагідним батьком — діти слухали його лише одним поглядом.

Мар’ян Русинкевич був життєрадісною, щирою та доброю людиною. Він прагнув дарувати людям радість, тому започаткував власну справу, пов’язану з повітряними кульками.

З початком повномасштабної війни він став на захист України. Молодший сержант Мар’ян Русинкевич самовіддано служив бойовим медиком стрілецького взводу військової частини, вірно дотримуючись військової присяги. Калушанина відправили на Запорізький напрямок, де 29 вересня 2022 року він отримав осколкові поранення й місяць перебував на реабілітації. Навесні 2023 року Мар’ян навчався на бойового медика, щоб вміти надавати медичну допомогу собі та побратимам.

Востаннє з дружиною він спілкувався 23 лютого 2024 року. Згодом перестав виходити на зв’язок — рідні забили на сполох. На позиціях, які захопили російські військові, загинули шестеро людей, серед них — Мар’ян Русинкевич.

За час служби його нагородили медалями “За хоробрість в бою” та “За бойову звитягу”, іменним знаком від командира 102 Сталевої бригади, а також посмертно орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Похований на Алеї слави міського кладовища в Калуші.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08