Життєвий шлях Софії Климович із селища Перегінське — це дивовижна історія зцілення, віри та високого визнання. Зіткнувшись у 2009 році з важким онкологічним діагнозом, жінка шукала розради й полегшення в монастирях, де й знайшла своє справжнє покликання — створення церковного одягу.
Розповідає Інформатор.
Сьогодні у її вишитому вбранні службу правлять понад пів тисячі священників у всьому світі, зокрема в Римі, США та Дубаї, а її унікальні роботи носять Глава УГКЦ Блаженніший Святослав та Папа Римський Франциск. Кожен свій вишитий хрестик майстриня разом із помічницями зараз офірує за здоров’я та захист українських військових.
Перші кроки до вишивки церковного одягу відбулися в Унівській лаврі, де Софія Климович побачила, як отець Йосафат вишиває фелони. Її першою великою роботою став фелон для священника Йони Максіма, якого згодом, у 2024 році, було призначено Пряшівським архієпископом для католиків візантійського обряду в Словаччині. З того часу хобі переросло у справжнє служіння, а орнаменти майстриня часто створює без жодних каталогів чи зразків — усе народжується в її уяві.
Вироби Софії Климович виконуються із суворим дотриманням церковних канонів. Особливе визнання вона отримала від Блаженнішого Святослава, який назвав подарований йому хрест на фелоні “особливим шедевром”. Великою популярністю також користуються так звані “бандерівські” фелони, виконані у поєднанні червоного та чорного (темно-коричневого) кольорів, де червоний уособлює любов, жертовність і кров, а чорний — землю та стійкість.
“Створення кожної ризи — це тривалий і кропіткий процес. Мені допомагають вишивальниці із Перегінського. Особливою і повноцінною учасницею цього творчого процесу є щоденна праця помічниці Галини Глушко. Пані Галина має власний багатий досвід у цій справі й вишиває ще з молодих років. Вона не лише допомагає створювати складні церковні шати, а й працює над окремими проєктами, зокрема, власноруч вишила святкові ризи для Свята Миколая”, — розповідає вона.
Як зазначає Софія Климович, хоч праця і спільна, але душа у них одна. Увесь процес створення одягу є колективним: пані Софія розробляє орнамент, розмічає тканину та організовує вишивку з жінками. Після цього готові полотна перуть, крохмалять, прасують та передають сестрі Єлизаветі до Львова, яка зшиває всі частини в єдине ціле. За словами майстринь, найважче в їхній роботі — це не вишити, а виправити помилку, адже тоді доводиться розпускати й переробляти все від “а до я”.
Вершиною визнання прикарпатських майстринь стало створення риз для Папи Римського Франциска. За благословенням Блаженнішого було обрано зелений колір — символ життя та надії, а сам одяг мав особливу круглу форму, як заведено в Римі. Кожен хрестик на цих ризах народжувався через сумніви та пошуки, але коли Понтифік побачив готове вбрання і щиро усміхнувся, ця усмішка стала для жінок найбільшою нагородою. Сьогодні роботи перегінських майстринь високо цінуються у всьому світі — від Франції до Австралії, а самі вишивальниці регулярно отримують пам’ятні подарунки, особливі відзнаки та духовну літературу від вдячних владик і митрополитів.
ФОТО: джерело Перегінський ліцей №2
Читайте також: “Треба, щоб усі хрестики в один бік лежали”: 72-річна Ганна Худик знаходить у вишивці душевний спокій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
