Рідні просять підтримати петицію щодо звання Героя України воїну Богданові Петренку

З перших днів повномасштабного вторгнення Богдан Петренко не чекав повістки, а одразу став на захист України. Служив у лавах 118-ї окремої бригади територіальної оборони імені отамана Лютого-Лютенка. Смертельне поранення отримав, прикриваючи відхід своїх побратимів. Воїв заслуговує на звання Героя України, яке тепер може отримати лише посмертно.

З проханням підтримати петицію до читачів Інформатора звертається дружина військового Ірина Петренко.

У тексті петиції, що оприлюднена на сайті президента України, зазначено, що солдат Петренко Богдан Сергійович мав позивний “Бодьо”. Вибір піти на фронт зробив серцем, бо не міг інакше:

“Залишив дім, обійми дружини, маленькі ручки донечки… і пішов захистити те, що було для нього найдорожчим – свою родину , свою землю, майбутнє своє. У нього не було страху, який зупиняє. Була любов, яка веде вперед”.

Свою службу проходив у лавах 118-ї окремої бригади територіальної оборони імені отамана Лютого-Лютенка, в 159 батальйоні, в/ч А 7325 на посаді “снайпер-стрілець”.  Тримав оборону в найгарячіших точках – там, де було найважче, де кожен день був боротьбою за життя. Стояв до кінця, не відступаючи та не здаючись.

У листопаді 2023-го, під Бахмутом, під час запеклих боїв Богдан Петренко отримав поранення та контузію. Це був один із тих моментів, коли війна залишає свій слід назавжди…

“Його евакуювали з поля боєм, вирвавши з рук небезпеки, але не зламавши його дух. Після лікування не залишив службу. Повернувся до строю – такий же відданий, сильний і незламний. Деякий час ніс службу на ППО, захищаючи небо і спокійних людей, тримаючи ще один важливий рубіж оборони. Згодом його шлях поліг на тривожний Сумський напрямок. Там, де постійна напруга, де ворог близько, де кожен день – це випробування на витримку і віру. Але найтяжчим і останнім для нього виявився Покровський напрямок. Там він провів 45 днів безперервних боїв , утримуючи позицію під постійним вогневим тиском ворога. Це був час , коли їжа і вода ставали на вагу золота, коли їх бракувало, коли кожен ковток і кожен шматок був на межі можливо. Постійні обстріли, напруга, відчувають будь-які умови для відпочинку – усе це ставало щоденною реальністю”, — йдеться в петиції.

30 серпня 2024 року в населеному пункту Мемрик Покровського району Донецької області, в запеклому бою, прикриваючи відхід своїх побратимів, воїн отримав смертельне поранення. Його подвиг є прикладом справжнього героїзму, відданості батьківщини та заслуговує на найвище державне визнання.

Підписати петицію потрібно за посиланням (лінк клікабельний, тому тисніть на текст, написаний червоним).

УВАГА! Коментар “Підтримую” — не є підписом! Щоб ваш голос зарахувало необхідно:

• Перейти за посиланням;
• Натиснути “Авторизуватися”;
• Обрати Bank ID;
• Увійти через свій банк;
• Підтвердити;
• Натиснути “Підписати”.

Нагадаємо також, що триває збір підписів під ще однією петицію щодо Героя з Калущини. Почесне звання пропонують присвоїти Віктору Мельниковичу, який загинув у липні 2025 року. Воїн був родом із села Козаківка, що на Калущині. Петицію подала його сестра. Підписати можна тут.

Окрім цього, горить петиція щодо Володимира Сеньковського з села Станькова. Підписати потрібно тут.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08