Усі дороги ведуть до Калуша: родина Парилів — від примусових робіт до евакуації в Польщу

Одна родина, кілька поколінь, десятки фотографій і документів, які майже століття зберігалися у сімейному архіві. Завдяки нащадкам калушан вони стали частиною дослідження історії міста та відкрили нові факти про життя його мешканців. Перше причастя, примусові роботи у Відні та Німеччині, евакуація до Польщі — усе це сторінки історії родини Парилів, що походить із Калуша.

Розповідає Інформатор.

Історія родини Парилів потрапила до редакції не випадково. Про наші дослідження, присвячені історії Калуша, дізналася уродженка Польщі Магдалина Марийовська, чиє коріння походить із нашого міста. Вона сама зв’язалася з журналістами, аби поділитися родинними спогадами, фотографіями та документами, які її сім’я зберігала десятиліттями.

Війна, примусові роботи та розлука з рідним містом

Магдалина Марийовська розповіла, що її родина Парилів походить з Калуша. Бабуся Магдалини – Євгенія Парила народилася у 1925 році. Її матір’ю була Софія Парила, яка, згідно з евакуаційним документом, народилася у 1899 році.

Перше причастя Євгенії відбулося 21 травня 1936 року в парафіяльному костелі святого Валентина у Калуші, про що свідчить пам’ятка, яку надіслала Інформатору Магдалина. За словами жінки, у 1945 році родина виїхала до Польщі.

“Мама моєї бабусі – Софія Парила народилася у 1899 році, а її батько – Михайло Парила був залізничником і загинув на коліях; ймовірно між 1943 та 1944 рр”, – пригадує Магдалина.

Бабуся Магдалини – Євгенія Парила – під час Другої світової війни була вивезена німцями на примусові роботи.

“Мою бабусю Євгенію під час війни (йдеться про час Другої світової війни, – авт.) депортували до Відня на примусові роботи. Її сестру Яніну відправили до Німеччини на примусові роботи”.

В архіві Арользена (Міжнародний центр з питань нацистських переслідувань) жінка натрапила на список осіб, яких вивезли на примусові роботи до Німеччини. Серед них зазначена сестра Євгенії — Яніна Парила, народжена 4 січня 1927 року в Калуші.

Документ був складений союзними військами 24 листопада 1947 року в Оксенфурті (Німеччина). Такі списки використовували для обліку документів у таборах переміщених осіб після Другої світової війни. Це свідчить, що станом на листопад 1947 року особова справа калушанки Яніни Парили перебувала в районній адміністрації міста Оксенфурт серед документів польських переміщених осіб.

Читайте також — Усі дороги ведуть до Калуша: з історії трьох сімей, що виробляли вино для калуського костелу

Евакуація до Польщі: що розповідає документ 1945 року

Випробування Другою світовою війною для родини не завершилися, адже Софія Парила у 1945 році разом із дітьми, внуками та сестрою евакуювалася до Нижньої Сілезії, про що свідчить евакуаційний документ, виданий на її ім’я.

З докуиенту дізнаємося, що Софія Парила народилася у 1899 році. На момент виїзду вона мала двох дітей – Євгенію (1925 року народження) та Тадеуша (1923 року народження), а також сестру Катерину (1915 року народження). Ймовірно, Марія, 1944 року народження, є онукою Софії, втім у документі це не зазначено.

Маємо унікальну можливість побачити прабабусю Магдалини й водночас калушанку Софію Парилу.

Обличчя довоєнного Калуша: родинний фотоархів Парилів

Для Магдалини ці пожовклі світлини, пам’ятки й архівні документи — не просто сімейний архів. Це пам’ять про предків, які жили у довоєнному Калуші, пережили Другу світову війну, примусові роботи, евакуацію та були змушені залишити рідне місто. Попри десятиліття, родина й досі зберігає зв’язок із місцем, де починалася її історія.

Особливу цінність становлять і родинні фотографії, якими Магдалина Марийовська поділилася з редакцією. Серед них — світлини, зроблені у довоєнному Калуші, на яких зображені представники родини Парилів. Ці фото десятиліттями зберігалися в сімейному архіві й сьогодні стали ще одним свідченням життя калушан, долі яких назавжди змінила Друга світова війна.

На світлинах можна побачити членів родини у різні роки їхнього життя в Калуші. Попри те, що після війни сім’я була змушена покинути рідне місто, ці фотографії залишилися важливою частиною родинної пам’яті та зберегли образ Калуша, яким його пам’ятали його мешканці. Для історії міста такі архівні світлини мають особливе значення. Вони не лише доповнюють документальні свідчення, а й допомагають відтворити людські історії, які стоять за архівними записами, евакуаційними документами та спогадами про довоєнний Калуш.

Завдяки матеріалам, якими поділилася Магдалина, вдалося не лише більше дізнатися про долю родини Парилів, а й відкрити ще одну маловідому сторінку історії Калуша та його мешканців, чиї життєві шляхи після війни розійшлися по різних країнах Європи.

Ще кілька родинних світлин, якими поділилася Магдалина Марийовська, дають змогу зазирнути у життя довоєнного Калуша. На них зображені молоді калушанки та члени родини Парилів, які, ймовірно, фотографувалися у місцевих фотосалонах або під час важливих сімейних подій.

На першій фотографії — молода дівчина у світлій сукні з дрібним візерунком, короткими рукавами та довгими косами, перекинутими через плечі. Вона впевнено позує біля стільця, поклавши руку на спинку. Знімок вирізняється невимушеністю, що було менш характерним для ранніх студійних портретів і свідчить про зміну фотографічної моди у міжвоєнний період.

На другій світлині зображені дві молоді жінки у світлих блузках із високими комірцями та довгих темних спідницях. Вони стоять біля декоративної колони, яка була типовим елементом фотостудій того часу. Стримані зачіски, акуратний одяг і серйозні вирази облич відображають естетику офіційних портретів першої половини ХХ століття.

Третя фотографія — портрет жінки та юнака. Жінка одягнена у темну сукню з великим комірцем, а хлопець — у світлий костюм із сорочкою та краваткою. Поруч на столі лежать книги, що могли бути не лише декоративним елементом фотостудії, а й символізувати освіту або інтелігентне середовище, до якого прагнули належати люди того часу.

До теми — “Блискавичне” вбивство у калуському костелі святого Валентина у 1896 р.: блеф чи реальність?

Таємнича світлина, яка може зберігати пам’ять про єврейське минуле Калуша

Серед родинних матеріалів Магдалина також показала редакції одну зі старих фотографій, яка, за її словами, може бути пов’язана з єврейською громадою довоєнного Калуша. Про це їй свого часу розповідала тітка, однак жодних документальних підтверджень чи написів на звороті світлини не збереглося.

Через відсутність підпису неможливо достеменно встановити, хто саме зображений на фотографії та коли її було зроблено. Водночас ця світлина є ще одним свідченням того, як родинна пам’ять зберігає історії, які не завжди можна підтвердити архівними документами, але які нерідко стають поштовхом для подальших історичних досліджень.

Пам’ять, що повертає історію міста Калуша

Історія родини Парилів — це не лише розповідь про одну сім’ю, а й частина великої історії Калуша. Архівні документи, світлини та родинні спогади допомагають відновити долі людей, які жили у місті до Другої світової війни, працювали, навчалися, створювали сім’ї, а згодом були змушені пережити окупацію, примусові роботи та вимушене переселення.

Для Калуша такі історії мають особливе значення. Вони повертають із забуття імена його колишніх мешканців, доповнюють офіційні архіви людськими спогадами та відкривають нові напрями для дослідження минулого міста. Кожна родинна фотографія, документ чи спогад — це ще один фрагмент історії Калуша, який допомагає краще зрозуміти його багатонаціональне минуле та зберегти пам’ять про покоління, чиї долі були нерозривно пов’язані з нашим містом.

Ярослав Куцій

Підтримати редакцію donate/kalush_informator 
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com