Психологиня розповіла Інформатору, як краще розповідати малечі про воєнні новини. А також про те, як батьки можуть допомогти зцілитися своїй дитині.
Діти найбільше страждають від війни. Їхня психіка дуже тендітна. Тому кожен почутий вистріл, шум літака або вибух залишає свій відбиток на дитячій душі назавжди.
Як бути батькам у сьогоденні розповіла психологиня Ксенія Занко. Далі – пряма мова.
Дитяче сприйняття війни.
Діти дуже сильно зчитують емоції та стан батьків. Тому їхнє сприйняття війни буде залежати від того, як війну сприймають її мама та тато. Батьки – це головні острівці безпеки і джерело всієї інформації про навколишній світ. Тому, якщо мама панікує, то й дитина в такому ж стані.
Правила поведінки для батьків на час війни.
Головне, щоб батьки були емоційно стабільні. Якщо дитина відчуває впевненість, що мама та тато захистять її, що вони мають план дій, що є стабільність, то вона буде спокійною. Дитині потрібне відчуття безпеки і відчуття того, що її не кидають на призволяще.
Дуже важливо, щоб діти не рятували батьків, не вказували, що потрібно робити і не дорослішали раніше часу. Батьки повинні виконувати функцію батьків і захищати свою дитину.
Як розповідати малечі про воєнні новини?
Все залежить від віку дитини.
Коли ми говоримо з малюком 4-5 років, не варто обговорювати кожну повітряну тривогу, кількість втрат з боку України, і всі ці жахливі подробиці. Маленькі діти всі історії, відомості про життя краще сприймають через образи та ігри. Краще розповідати у казковому форматі: ” У світі є добро, є зло. Є погані люди, які роблять злі речі, є гарні люди, які нас рятують. Є наша армія, яка нас захищає. Так, люди помирають, але з тобою все буде добре. Я тебе захищаю”.
Коли ми говоримо з дітьми від 7 років, то важливо говорити про те, що запитує дитина. Якщо дитина запитує щось конкретне, важливо чесно та конкретно відповідати. Але при цьому не нав’язувати ті теми, які її не хвилюють. Якщо дитина запитала про одне, не потрібно розповідати їй про інше.
З підлітками можна дискутувати на тему допомоги. Говорити про те, що ми можемо зробити в цій ситуації: збирати гроші, співпрацювати з волонтерами, робити щось на своєму рівні, щоб допомогти Україні перемогти.
Допомога дитині, яка отримала психологічну травму через війну.
1. Дітям дуже важлива стабільність та щоденні ритуали. Якщо є можливість побудувати для неї чіткий, зрозумілий графік дня, то це потрібно зробити. Дитина має відчувати максимальну стабільність.
2. Звернутися до спеціаліста – психолога або психіатра.
3. Використовувати техніки арт-терапії. Це малювання, ліплення, ігри та будь-яка інша активність, яка допоможе дитині виразити емоції та внутрішній біль.
Найважливіше гарантувати дитині захист. Казати їй про це та своїми діями доводити, що вона не сама, вона зі своїми батьками, які її дуже люблять.
Анна Сірик
