Війна, на жаль, продовжується і щодня наші захисники потребують тої чи іншої допомоги. Одним з важливих пунктів потреб для них, який ми можемо закрити — плести маскувальні сітки й камуфляжі типу “кікімора”. Багато містян з перших днів війни намагаються робити якнайбільше, щоб у наших воїнів була перевага на полі бою й вони були менш помітними.
Розповідає Інформатор.
З 28 лютого у приміщенні палацу культури “Юність” багато небайдужих калушан пліч-о-пліч з переселенцями, яких доля привела в Калуша плетуть маскувальні сітки на танки, бліндажі, авто і навіть “кікімори”. На початку сюди приходило багато людей. Інколи цифра доходила до 200 людей протягом дня. Зараз людей стало помітно не так багато, проте й роботи не поменшало.
“Приходимо ми взагалі сюди з перших днів війни. Стараємося бути кожен день. Хто як може. До нас тут приходять і місцеві й люди, яким довелося переїхати зі сходу. З Харкова, Маріуполя, Дніпра. В основному це старші люди, 60+. Спершу роблять якісь справи вдома, а потім приходять сюди. Можемо плести сітки й кікімори й до восьмої вечора часто.
Зараз вже навіть помічаємо, інколи коли бачимо десь у новинах чи на блокпостах, де наші, а де чужі. Наші звісно найкращі”, — розповіла Інформатору Алла Прокопів, мешканка Калуша, яка з перших днів плете сітки.
Також коментарем поділилися працівниця палацу культури Ірина Наконечна:
“З самого початку у нас було тільки бажання, плести сітки ми не вміли. Але з’явились добрі люди які пояснили й показали як правильно робити. З передової приїхав чоловік і навчив нас робити правильно. В нас сітки бувають різні, ми їх не рахуємо по загальному метражу. На танки ми плели 12-метрові, а на машини чи бліндажі трохи менші, приблизно 8 метрів. В загальній кількості вже зробили 156 маскувальних сіток і 95 “кікімор”. Далі ці сітки відправляються за призначенням — хлопцям на передову. Не тільки нашим. До нас зверталися і з Дніпра і навіть Запоріжжя. Не знаємо де вони взяли наш номер, але ми прийняли замовлення, зробили й відправили Новою Поштою”.
Тож, якщо у вас є вільний час і бажання допомогти нашим захисникам — двері “Юності” відкриті для всіх охочих щодня.
Остап Микитюк
