Інформатор Калуш

ЖИТТЯ

Кров вирує, полум’я жевріє | Рецензія на “Дім Дракона”

Кілька днів тому вийшла завершальна серія першого сезону “Дому Дракона”. За ці десять тижнів приквел “Гри престолів” став одним з найочевидніших кандидатів на місце найкращого фентезі-серіалу останніх років. Але чи справді картина вийшла настільки вражаючою?

Ділиться враженнями Інформатор, сідлаючи свого вогнедишного звіра.

У свій час “Гра престолів” стала найочікуванішим серіалом в жанрі фентезі. Кожен новий сезон дивились мільйони людей, а кількість фанатів тільки зростала. Закінчився цей серіал на неоднозначній ноті. Навіть тим, хто не слідкував за долею десятків оригінальних персонажів, відомо, що фінал стрічки залишив по собі більше питань, ніж відповідей, а ще — велетенську пустоту у серцях тих, хто очікував чогось більш грандіозного.

Анонс приквелу “Гри престолів”, який мав охопити один з найцікавіших епізодів в історії Семи королівств, викликав чимало інтересу у публіки. Поціновувачі світу, який створив Джордж Мартін, бажали знову зануритись в атмосферу темного середньовіччя, двірцевих інтриг, розпусти, кривавих війн і драконів. З іншої сторони, багато хто поставився зі скепсисом до твого творіння “HBO”, чекаючи від нього лише виконання соціальної повістки з купою комп’ютерної графіки.

Проте, з виходом першої серії, карти було розкрито. “Дім Дракона” виявився не просто сильною картиною, а й справжнім рятівником жанру фентезі на домашніх екранах.

Одним з досягнень шоу стала автентична атмосфера перших сезонів “Гри Престолів”, яку так полюбили фанати та якою були щиро вражені нові глядачі. Лицарські турніри, придворні ігри, буденне життя у високих замках, поєдинки у крові і поті за власне життя — все це реалії справжнього середньовічного існування титулованої і не дуже знаті. Кожен третій кадр демонструє увесь бруд, притаманний тому часу, яким так плідно надихався автор. Творці серіалу прийняли вірне рішення, зберігши цю специфічну естетику, не спокусившись “полірованими обладунками”.

Інший плюс — неймовірна гра акторів, завдяки якій кожен персонаж запам’ятовується, якщо не на ім’я, то візуально. В ході розвитку сюжету можна встежити за еволюцією персонажів, їхніми інтересами, мотиваціями, почуттями і ролями у цільній грі. Особливо хочеться відзначити Педді Консідайна, який втілив на екрані Візеріса Таргарієна, доброго і справедливого короля. Також в серіалі засвітився Метт Сміт, відомий за роллю 11-го Доктора Хто та принца Філіпа у стрічці “Корона”.

За саундтрек до світу “Пісні льоду і полум’я” знову взявся Рамін Джаваді, якому вдалось подарувати автентику оригінальному серіалу. Проте, здається, наче композитор поки лиш розігрівається, оскільки в першому сезоні “Дому Дракона” не чутно очевидних шедеврів, за винятком головної теми попередника. Винятком може служити неймовірно зворушлива тема сімейної вечері Таргарієнів у 8-й серії. Чекаємо від пана Джаваді нових музичних досягнень у прийдешніх сезонах.

Окрім музики, у новому творінні “HBO” збереглось захоплення під час перегляду кожної серії. Інтрига і тривожність, що наростає з кожною хвилиною — саме те, за що фанати у свій час полюбили “Гру престолів” та що мають нагоду полюбити знову. Знову над кожним персонажем висить реальна загроза смерті, вони це чудово усвідомлюють та живо діють, аби цьому запобігти і виграти “гру”.

З цікавинок — в серіалі є стрибки в часі зі змінами ведучих акторів. Найвірогідніше, це притаманно тільки для 1-го сезону, який виступає в ролі прологу чи передісторії основних подій, які точно розгорнуться вже в наступній серії. Молодші та старші версії персонажів чудово підібрані як візуально, так і ментально. В їхніх очах і рухах видні ті ж амбіції, якими горіли їхні дитячі чи юнацькі серця. Перш за все це стосується титульних героїв сезону — Рейніри та Алісенти.

Окремою втіхою для фанатів стало повернення на екрани драконів. Трьох звірів Дейнеріс у “Грі престолів” було недостатньо розкрито, а їхній функціонал — обмежено технічними можливостями того часу. Але тепер це в минулому, і у новому серіалі творці показують драконів у всій красі: різницю в характерах, види, розміри, способи застосування в боях і не тільки. Крилаті рептилії стали повноцінними героями розповіді, залишаючись домашніми улюбленцями Таргарієнів.

Серед мінусів “Дому Дракона” хочеться згадати лиш одну річ — дещо в’язкий темп розвитку сюжету в першій половині сезону (до першого часового стрибка). Через цю ваду стрічка викликала більш скептичні очікування щодо себе. Однак сценаристам вдалось зібратись і породити справді цікавий сюжет. І це при тому, що перебіг історії відомий за книгами, на відміну від “Гри престолів”, фінал якої досі не отримав письмового варіанту.

В цілому Інформатор залишився у цілковитому захваті від 1-го сезону “Дому Дракона” та з нетерпінням чекатиме наступний. Чекати доведеться немало — продовження очікувано вийде не раніше середини 2024 року.

Чекайте та насолоджуйтесь з нами!

Остап Лагойда

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com.

Нагору