Стали відомі ще деякі подробиці змін, які очікують на освітню галузь Калуша (і не тільки). Йдеться про те, що в громаді, найімовірніше, з 2027 року залишиться один академічний ліцей і, можливо, один — науковий. Решта навчальних закладів будуть мати статус гімназій.
Що це означає і як відобразиться на дітях, розповідає Інформатор.
Нагадаємо, що згідно із Законом України “Про освіту”, у 2027 році має відбутися перехід на 12-річну систему шкільної освіти. Це є частиною реформи нової української школи (НУШ), яка стартувала в 2018 році. Нинішні шестикласники НУШ у 2027 році мають піти в 10 клас із новими програмами, підручниками. У Калуській громаді до цього готуються та напрацьовують плани.
Деякі, пов’язані з цим рішення, будуть впроваджені вже з вересня поточного року. У Калуші кілька ліцеїв громади вже не набиратимуть десятикласників. Це робиться для того, щоб нововведення відбувалися поступово і були менш болючими для дітей та підлітків, які зазвичай “прив’язуються” до колективів і будь-яке розформування потім викликає спротив.
Бачення держави зараз таке, що старша школа (10-12 класи) має бути профільною, каже начальниця управління освіти Ірина Люклян. Окрім цього, є й інші об’єктивні чинники, зокрема, через дуже суттєвий спад народжуваності. При цьому заклади освіти, які навчатимуть старшокласників, мають бути окремими. Тобто у них не повинно бути ні початкової, ні середньої ланки. Відповідно всі інші заклади мають надавати освітні послуги від 1-го до 9-го класів.
“Закінчуючи дев’ятий клас, діти зможуть іти або в ліцей (10-12 клас), а відтак вступати до вишу, або ж одразу починати здобувати професійно-технічну освіту в училищах чи коледжах”, — пояснила головна освітянка міста під час засідання комісії з питань гуманітарної роботи, законності та антикорупційної політики.
Академічний ліцей: які вимоги і де він буде у Калуші?
Відповідно до нових вимог, академічним ліцеєм має бути заклад, у якому навчатиметься не менше 600 дітей, тобто по 200 на три паралелі старших класів. Проаналізувавши, у Калуші зрозуміли, що таких закладів може бути, максимум, два. А більш вірогідно, що один — нинішній ліцей №10. Він буде підпорядковуватися вже не місту, а області.
У таких громадах як Войнилівська, Верхнянська чи інших сільських і селищних громадах довкола, ліцеїв з такими параметрами створити, швидше за все, не зможуть. Відтак їхні діти, якщо матимуть таке бажання, то теж навчатимуться у калуському ліцеї.
Загалом ліцей №10 очікують найбільші потрясіння. Адже, якщо в інших навчальних закладах в найближчі роки просто перестануть набирати десятикласників, то тут — доведеться розформовувати початкову і середню ланку школи. Дітей будуть змушені перевести в інші навчальні заклади — гімназії.
“В академічних ліцеях обов’язково має бути пансіон, тобто ми маємо забезпечити ліцеїстів місцями в гуртожитках. Адже умовно з Войнилівської громади щодня доїжджати вони не будуть”, — додає заступниця міського голови Надія Гуш.
За її словами, найбільш вірогідно, що йтиметься про оренду кімнат у гуртожитках місцевого училища чи коледжу. При цьому орендну плату будуть покривати коштом місцевого чи обласного бюджету, а не за рахунок батьків.
Яка доля Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка?
Заклад освіти, який багато років був і залишається у переліку найсильніших в Україні, в Калуші втрачати не хочуть. Переведення його у статус академічного ліцею чи загальної гімназії фактично знівелює всі попередні напрацювання. Тому, зважаючи на його потенціал, виглядає, що найбільш правильно було би створити на базі гімназії науковий ліцей. Від академічного він відрізнятиметься трьома ключовими факторами:
- Тут буде середня і старша ланка, тобто діти навчатимуться з 5-го до 12-го класу або з 7-го до 12-го класу (оскільки це все лише на рівні ідей, то конкретного рішення ще немає).
- В закладах освіти цього типу учнівську молодь готують до наукової й науково-технічної діяльності: учні пишуть наукові роботи, захищають їх на різних конкурсах, проводять власні дослідження.
- Ліцеїсти можуть отримувати стипендії.
“Створювати науковий ліцей тільки зі старшокласників — складно і неправильно. Результати будуть кращими, коли діти навчатимуться з середньої ланки”, — твердить Ірина Люклян.
“Дуже потужним є наш ліцей імені Бахматюка. Цього року вони мають 1, 2 і 3 місце на олімпіадах на рівні України. Тому нам точно потрібно зробити все для того, щоб не втратити його, а все ж створити науковий ліцей”, — додає Надія Гуш.
Опорні навчальні заклади “поглинуть” маленькі школи
Окрема тема — опорні навчальні заклади. Їх також будуть створювати у Калуській громаді. Це означає, що деякі школи, в яких навчається дуже мала кількість дітей, будуть ставати філіями того чи іншого навчального закладу. Закриття шкіл не буде, а діти нікуди доїжджати не будуть, одразу ж пояснюють у міській раді. Діти як вчилися у “рідних стінах”, так і продовжуватимуть там вчитися. Просто їхній навчальний заклад називатиметься вже філією.
“Опорний заклад — це заклад, до якого входять дві-три філії. Законодавець нам говорить так: якщо у школі є менше як 45 учнів, тоді міська рада має брати цей заклад на своє фінансування. Тобто держава вже зараз не дає субвенції на такі заклади. З наступного року це стосуватиметься вже всіх шкіл, у яких менше 65 учнів. У нас в Копанках критична ситуація буде вже за рік-два, у Студінці також мало учнів”, — деталізує Надія Гуш.
Щоб не навантажувати місцевий бюджет утриманням таких шкіл, вихід — зробити їх філіями опорних навчальних закладів. Опорними у громаді будуть гімназії. Які саме і з якими філіями — ще будуть думати і планувати.
До слова, у закладах освіти цих питань ще не обговорювали. Велика нарада з освітянами запланована на найближчу п’ятницю. А проєкт рішення наступного тижня розглядатимуть депутати міської ради. Тож, змін ще може бути багато (або не бути). Але базово ситуація зараз виглядає так.
Нагадаємо, що деякі заклади освіти в Калуській громаді планують оптимізувати вже цього року: у вересні 2024 року, коли починатиметься новий навчальний рік, в калуських закладах освіти буде впроваджено кілька нових правил.
Тетяна Кіндюх
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
