Багато людей вважає, що “фурі” це аніматори, ще інші, що це зграя божевільних інфантильних підлітків, яким немає чим зайнятись, ще хтось прирівнює їх до ЛГБТК+ з особливими збоченнями. А віднедавна суміш вищеперелічених значень у своїй агресивній манері почали використовувати ше й російські маніпулятори.
Наші колеги з Інформатора Івано-Франківськ поспілкувалися з представницею спільноти фурі — Лумою, щоб розвіяти ці стереотипи й об’єктивно показати цю культуру.
До слова, фурі — це субкультура, що об’єднує людей, які захоплюються антропоморфними тваринами із людськими характеристиками. Рисами як: людський інтелект, міміка, прямоходіння та носіння одягу. Деякі фурі переодягаються у людиноподібних тварин, більшість просто мають свій персональний образ, пухнастого персонажа. Проте фурі не ототожнюють себе з ними, а лишень уявляють, що тварини можуть мати людські риси. Як, наприклад, герої казок, книжок, мультиплікацій.
Отож, Лума. У своєму звичному житті дівчина займається мистецтвом, має психологічну освіту і шиє пухнаті костюми. В культурі фурі — це зветься фурсьюти (ред. слово відповідає сенсу, в перекладі з англійської – “фур” fur – хутро, а “сьют” suit – костюм).
Наша гостя у спільності фурі вже майже 20 років, з яких 10 – активно брала участь у європейських фестивалях, була в організаторах українських фурі фестивалів. Також пані Лума є волонтеркою, збирала “пухнастиків” на волонтерські виїзди до Гостомельського притулку. Підтримувала інші ініціативи, на кшталт роздачі фурсʼютерами (фурі в костюмах) смаколиків в лікарні на свято Миколая.
Інформатор: То хто такі фурі?
Лума: Це спільнота людей, які мають спільне творче хобі — малювати, писати оповідання, історії, дивитись і обговорювати комікси, фільми та мультиплікацію з антропоморфними тваринами, вигадувати собі персонажа якого можна відігравати з друзями та подекуди переодягатися у тварин з людським інтелектом. Ми не думаємо, що ми тваринка, ми не кусаємось, не облизуємось, не ходимо в лоточок….
Для нас це лишень відпочинок у вільний час. До прикладу, після навчання чи роботи. Така собі театральна терапія, де ти перевтілюєшся в незвичний для буденності образ, граєш роль, яка тобі до вподоби.
Рух зародився у США, про що свідчить і назва “furry”, себто, пухнастий. Закордоном таке хобі почало поширюватися у другій половині XX сторіччя. В Україні фурі спільнота розвивається вже більше 25-ти років.
Інформатор: Звучить як щось дуже знайоме, з дитинства
Лума: Так і є. Пригадаймо новорічні ранки. Діти перевдягались у героїв казок, лисичок, вовків та ведмедів. Якщо ж копнути ще глибше в історію — здавна у нас взимку водили козу на Маланку. Зараз ці культурні традиції активно відроджуються і стають все популярнішими.
Фото взяті з відкритих джерел
В нашій культурі також поширеними є легенди про перетворення героїв у диких тварин. Це, авжеж, не рух фурі, проте доказ того, що ідея перетворення люди у звіра і навпаки вже давно існує в нашій культурі та є звичною.
Інформатор: Тобто це США надихались нашою культурою?
Лума: Хто зна. У світових та українських казках, переказах є доволі поширеними згадки про перетворення героїв у диких тварин. Це, звісно, не рух фурі, проте доказ того, що ідея перетворення людини у звіра і навпаки вже давно існує в нашій культурі та була звичною.
Інформатор: Ну, все звучить доволі мирно. То звідки й чому, на вашу думку, зараз так активно поширюються ці відео зі “здичавілими”, переодягненими у тварин людьми, які, як ми вже з’ясували, до культури фурі прямого стосунку не мають?
Лума: Це все дуже добре лягає в наратив про небезпечну Америку та “загнивающій Запад”. Вони шукають усіх, хто відрізняється чи вирізняється. Раніше цькували людей за джинси, а тепер — за незвичне хобі. Це спосіб тримати в страху: “ваші діти в небезпеці“, спосіб внесення додаткової напруги, відволікання від насправді важливого, адже нажахана людина перестає раціонально мислити.
Таким чином російська влада залякує своє населення та виправдовує збройну агресію псевдозахистом від подібних європейських чи американських рухів. Такі ж наративи, на жаль, не розібравшись в ситуації й не дослідивши тему, підхопили українські телеграм-канали. По суті — допомагаючи ворогу.
Інформатор: А хто ховається за маскою фурі? Хто ці люди в житті, в Україні та світі?
Лума: Насправді, більшість фурі — це не діти. Це вже дорослі, свідомі люди, які живуть звичайне життя, багато з нас волонтерять та донатять. Наприклад, європейське ком’юніті у 2023 році зібрало та задонатило 40 тисяч євро українській зоозахисній організації UAnimals.
Також фурі організовують благодійні акції, допомагають відбудовувати пошкоджені будинки, збирають мільйони гривень на ЗСУ, купують такмед та іншу допомогу, передають це нашим військовим, серед яких, до слова, також є представники цієї спільноти.
У буденному житті фурі — це IT-спеціалісти, науковці, митці, професори, військові, поліцейські, вчителі, журналісти, письменники, розробники ігор, ба навіть космотуристи.
Чим закінчилось інтерв’ю, та кілька цікавих деталей читайте в оригінальній статті.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
