39 річний Ігор Козак – військовий із Калуша, який із початком повномасштабного вторгнення пішов у територіальну оборону. До війни – активіст, якому не байдуже на власне місто та державу. Отримав важке поранення, внаслідок чого йому ампутували ліву ногу. Нещодавно в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні чоловікові пересадили шкіру із однієї ділянки на іншу.
Розповідає Інформатор, покликаючись на КНП “Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради”
До війни навчався у Львові в економічному ліцеї, потім – в інституті банківської справи за спеціальністю економічна кібернетика. Протягом 7 років ходип по монастирях – спочатку пішов у католицький, після змінив на греко-католицький, а відтак пішов православний. Ігор досить інтелектуальна та філософська особистість. До монастирів довгий час цікавився філософією, але та не давала відповіді на питання, які він ставив перед собою.
Повномасштабне вторгнення росії на територію України у лютому 2022 р. змінили плани чоловіка. Він одразу записався у місцеву територіальну оборону. Згодом вже був на фронті, про що говорить наступне:
“Там все дуже просто і примітивно. Є ворог, ти і побратими. Туди стріляєш, тут тримаєш оборону. Наступає момент, що потрібно захищати своє. І не треба шукати якихось глибоких смислів у війні. Їх там немає. Захищай своє і своїх!”, – каже Ігор.
Зрештою, як зауважує сам Ігор Козак ставиться до війни, поранень та загибелі по-філософськи, вважаючи, що “війна – це лотерея”:
“Війна – це лотерея. Нема гарантії, що ти виживеш. Треба сприйняти той факт, що ти можеш померти, і тоді стає набагато простіше, страх відступає”, – зауважує військовий із Калуша
Фото: КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради
Про власне поранення говорить неохоче, адже за його словами, його можна було уникнути:
“Що саме сталося, не буду говорити. Цього можна було уникнути. Деякі моменти були з моєї ініціативи, відповідно, я нікого не виню. Я тільки дякую, що ніхто інший внаслідок того не постраждав…”, – говорить калуський військовий.
Відстоює позицію, що людині властиво боятися і говорить про те, що це нормальне явище. Припускає, що потрібно піднімати питання альтернативної військової служби на державному рівні, адже є люди, які бояться чи не служать через релігійні переконання:
“Але, щоб вирішувати певні проблеми, про них, перш за все, потрібно говорити. Є у нас інтелектуали, інтелігенція, вчені, академіки… Треба тут глибоких знань, і психології, і, можливо, вивчати досвід інших країн”, – ділиться Ігор Козак.
Саме після поранення, перебуваючи у госпіталях Дніпра та Запоріжжя і бачачи умови перебування поранених, калушанин загорівся ідеєю побудови на Галичині військового госпіталю, який був би обладнаний усім необхідним для фізичного та морального відновлення поранених військовослужбовців.
Ще будучи у реанімації розпочав комунікацію із побратимами та людьми, яких закликав просувати ідею побудови військових госпіталів на заході України. Сам же вважає, що на Галичинні є усі ресурси для їх побудови і військові повинні лікуватися у спеціалізованих закладах, а не у цивільних лікарнях. Адже для відновлення поранених військових потрібен спеціальний режим, тиша, а не розслаблення.
Калуський військовий торкнувся й питання післявоєнних років й відновлення України:
“Ми зараз втрачаємо кращих на війні. У нас буде покоління людей, які будуть з обмеженими можливостями. Якщо в нас не буде тих, які зможуть те покоління забезпечувати, то буде дуже складно. Маємо також про це думати. Бо є ура-патріотизм, а має бути гострий раціоналізм. Ми ж не тільки живемо в моменті, поки нам західні партнери допомогають. А що буде через 10-15 років, коли тієї допомоги не буде або пріоритети поміняються…Треба пам’ятати і розуміти, що ми живемо біля Росії. А заводів досі ми ніяких не будуємо. Можливо, у нас при владі знаходяться люди, які не до кінця вірять в Україну. Які думають, що вони потусять, пофотографуються на камеру і поїдуть собі в інші держави. А нам тут жити, я, наприклад, не збираюсь зі своєї держави виїжджати”, – ділиться Ігор
Лад у державі, за словами Ігоря Козака, залежить не лише від лідера, а й від команди, що працює з ним. Він застерігає, що не потрібно жити ілюзіями та усе перекладати на військових:
“Але при цьому не потрібно все перекладати на військових, мовляв, вони прийдуть і наведуть лад. Це теж ілюзії. Навіть якщо Залужного зробити президентом, порядку від того не настане. Бо питання не в лідері, а в команді, яка за його плечима, і в тому, яку ця команда буде формувати політику”, – застерігає Ігор
Зрештою, калушанин вважає, що Україні потрібні національні еліти, які можуть вийти виключно з громадянського суспільства.
“Нашим людям потрібно перестати боятися брати ініціативу у власні руки. І замість критикувати всіх і вся, інколи потрібно просто взяти і робити”, – підсумовує Ігор Козак
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
