Свого часу у Калуші обговорювали плани будівництва нового стадіону на 25 тисяч осіб. Якби його реалізували, то калуський стадіон майже дорівнював сучасній “Львів Арені” (місткість майже 35 тисяч), але точно був би на 10 тисяч місць більшим, ніж найстаріший стадіон України — “Рух” у Івано-Франківську. Якими були плани калуських комуністів на розвиток спорту у місті у другій половині 1960-их рр.?
Поринає у історію міста Інформатор.
Давненько на нашому сайті не було історичних матеріалів. На те були свої причини, але ми повертається з досить цікавими та інтригуючими подробицями з минулого Калуша. Сьогодні торкнемося спорту. Цінні відомості про спортивний розвиток міста знаходимо у “Спортивній Газеті” за 1966 рік. У 156 номері за 29 грудня 1966 року міститься стаття із промовистою назвою “Діла і плани калуських хіміків”. В ній М. Фіглевський дає оцінку спортивному життю в місті та розкриває потенційні плани на його розвиток.
Витяг із “Спортивної газети” №156 за 29 грудня 1966 року
Подаємо оригінальний текст статті, який у проміжках будемо коментувати:
“Місто Калуш є ударною комсомольською будовою п’ятирічки. Тут споруджується хіміко-металургійнии комбінат. Уже стали до ладу і випускають продукцію бетонний завод, калійний номбінат та інші підприємства. В місті багато молоді. А де молодь, там і спорт. По-справжньому масовими стали спортивні колективи. Наприклад, на калійному комбінаті кожний третій робітник з повним правом може назвати себе фізкультурником. Сьогодні в місті спортом цікавляться всі: і молоді робітники, і люди похилого віку. Керівники підприємств, профспілкові й комсомольські організації приділяють розвитку фізичної культури велику увагу.
…Йосип Чоловський нічим не відрізняється від своїх товаришів. Він, як і тисячі інших молодих робітників, любить своє місто, пишається тим, що воно зростає, ладен цілий день говорити про завтрашній день налуського спорту. І це не дивно. Йосип спортсмен-розрядник, він готується до вступу на заочне відділення технікуму фізкультури.
— Це спортивний зал калійного комбінату, розповідає Чоловський, показуючи на велику світлу будівлю, — тут займається чимало здібних спортсменів. Серед них майстри спорту важноатлет Іван Воробчак і гімнаст Володимир Кочутяк. Зал ніколи не буває «безробітним». До середини дня тут відбуваються уроки фізкультури учнів двох шкіл. Потім сюди приходять вихованці дитячої спортивної шноли, в ввечері тренуємося ми — “діди”.”
Хто б сумнівався, що у радянські часи Калуш і не буде ударною комсомольською силою… (жарт) Однак, сьогодні не про це. Далі у статті розповідається про стадіон “Хімік”, якому було тоді скромних 15 рочків, але той самий, який вже бачив славетні перемоги та через 12 років прийматиме золотий склад ФК “Хімік”, який здобуде усі можливі нагороди республіки серед колективів фізкультури.
Про славетний 1978 рік калуського футболу можете почитати у наших матеріалах — Золота молодь футбольного Калуша: як “Хімік” у 1978 році здивував всю Україну – частина 1 | частина 2 | частина 3
Зараз з погляду часу автор матеріалу з гордістю може сказати, що його родина доклала чималих зусиль для прослави футболу у Калуші…
Повернемося до 1966 року. У місті все більше вболівальників футболу, а враховуючи успіхи команди із 1947 року у чемпіонаті області (на момент написання статті – 1966 рік, калушани вже 8 разів здобували чемпіонство області), дирекція калійного комбінату вирішує його вдосконалити – розширити трибуни. Читаємо далі:
“В центрі міста переобладнується стадіон “Хімік”. Дирекція калійного комбінату вирішила розширити трибуни, бо любителів футбола з кожним днем стає все більше й більше. Місто будується. Поруч з житлами зростають школи, Палаци культури, спортивні споруди. В комплексі Будинку культури, що на житловому масиві хіміко-металургійного комбінату, буде й великий спортивний зал. Тут займатимуться гімнасти, важкоатлети, борці. А от зал професійно-технічного училища № 1 вже перейшов у розпорядження спортсменів. Майбутні робітники спорудили його власними силами”.
Радимо прочитати — Як у міжвоєнному Калуші суддя допоміг “ТЕСПу” перемогти найсильніший футбольний клуб Галичини
Потім М. Фіглевський переходить на персоналії, які вкладалися у спортивні досягнення Калуша у 60-ті роки ХХ ст. Тут згадується зокрема Юрій Грацлі, який на той момент вже був тренером “Хіміка”. Додамо, що протягом 1962-1964 року калуський “Хімік” тренував родич автора цього матеріалу — Ярема Макаровський (у 1950-ті роки був воротарем команди та грав поруч із легендарним Й. Сабо):
“Не забувають у Калуші й про людей похилого віку. На кожному підприємстві міста створюються групи здоров’я. Заняття в них проводитимуть фахівці и громадські тренери. Причому досвід показує, що останні не відстають від своїх дипломованих колег. Наприклад. слюсар калійного комбінату Володимир Сем’янів уже виховав кількох розрядників боксу. Здібними спортивними педагогами показали себе громадсьні активісти Інна Начуло тренер баскетболістів та Юрій Грацлі наставник футбольної команди “Хімік”. Але не тільни сьогоднішнім днем живуть спортсмени міста великої хімії. В них чимало хороших планів на майбутнє. В газетній статті всіх не перелічити”.
До теми — Вболівай до смерті: як трагічний футбольний поворот обірвав життя кількох фанів калуського ТЕСПу
Та найцікавіше попереду, адже у 1960-их у Калуші планували побудувати Палац спорту та стадіон на 25 тисяч осіб. До прикладу у місткість “Арени Львів” становить майже 35 тисяч. Врахуйте різницю населення Калуша та Львова. До слова, якщо б проєкт реалізували то калуський стадіон був би на 10 тисяч місць більшим, ніж найстаріший стадіон України — “Рух” у Івано-Франківську. На той час для нашого міста мати Палац спорту і стадіон на 25 тисяч – це чи не на половину населення міста того часу.
Зліва – “Рух” у Франківську, справа – “Арена Львів” у Львові. Внизу – “Хімік” у Калуші
Про що саме йдеться, читаємо далі:
“Найближчим часом починається спорудження двох новобудов — Палацу спорту і стадіону на 25 тисяч глядачів.
— Ще кілька років тому наше місто було звичайним невеличким райцентром. А сьогодні тільки людей комсомольського віку тут налічується майже 20 тисяч! — говорить секретар Калусьного райкому комсомолу Сергій Озернов. Майже всі вони люблять спорт. І не важко зрозуміти, з яким задоволенням зустріли Постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР “Про дальший розвиток фізичної культурн і спорту”. Цей документ відкриває небачені можливості перед радянським фізкультурним рухом. Рішення партії і уряду — наш надійний дороговказ.
М. Фіглевський
м. Калуш
Івано-Франківської області”.
Нагадаємо, що місткість чинного стадіону “Хімік”, який відкрили у 1951 році, становить 7 тисяч. Ось такими видалися грандіозні плани калуських комуністів у другій половині 1960-их років. Хто зна, що могло б бути, якщо б його реалізували. Ключове слово якщо б… Зрештою ФК “Гарда” продовжує розвиток калуського футболу та запрошує усіх калушан на домашні та виїзні матчі.
Читайте також — Як ФК “Калуш” зібрав аншлаг на “Хіміку” в історичному матчі Кубка України
Додамо, що зараз триває тренувальна підготовка до весняної частини сезону. З 15 по 30 березня братиме участь у “Кубку Підгір’я”. Перший офіційний матч відбудеться 6 квітня 2025 року на стадіоні “Хімік” у Калуші. У рамках чвертьфіналу Кубка калушани зійдуться у двобої із СК “Покуття” (Коломия).
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
