Говорити про війну можна у віршах та піснях, змальовувати біль у картинах та розповідати історії очевидців у кіно. Проте найшвидша реакція на події сьогодення відбувається у медіа. Як вони бачать війну? Що вони відчувають до путіна? Чи може змінити хід історії одна лиш обкладинка?
Інформатор зібрав вражаючі обкладинки найвідоміших українських та закордонних видань, які промовисто описують війну, що триває просто зараз.
Війна вже тут?
Коли Росія напала на Україну все світове ЗМІ почало писати про це. І звичайно їхні обкладинки якомога влучніше намагались передати шок та жах цієї події. Проте був той, хто почав створювати обкладинку про війну ще до її початку.
22 лютого, за 2 дні до війни, художник Девід Палнкрет почав створювати ілюстрацію танка, який вже націлив свою гармату. 23 лютого ілюстратор домалював свою роботу, а 24 — вона стала пророцтвом. У березні вона стала обкладинкою The New Yorker із написом “Сліди путіна”.
Не менш вражаючою обкладинкою цього ж видання є графічний малюнок того, як ЗСУ захищає жінок та дітей, а на фоні палають будинки. Назва цієї ілюстрації — “Батьківщина”. І вона цілком описує той стан, який зараз в Україні.
“Повернення історії” — такий заголовок з’явився на першій сторінці американського журналу Time. Думка про те, що Росія кричала “Ніколи знову!”, але почала війну, є провідною в цьому виданні.
У одному з матеріалів номеру, статті журналіста Саймона Шустера йдеться про те, що ця війна не є винятково українською, вона — світова:
“Серед багатьох загроз, як він (володимир путін) видав у своєму оголошенні війни, найстрашніша була призначена не для України. А для зовнішніх сил, які можуть стати на її захист, що є тонко завуальованим посиланням на союзників Києва у США та Європі”.
У кожної війни є обличчя, їх багато. Проте одне з них облетіло весь світ, побувало на практично всіх обкладинках газет, журналів та новинних сайтів. Це закривавлене обличчя жертви перших бомбардувань у Харкові — жінки, яка врятувалась, а її 57 сусідів по будинку заснули навік. Ті події у шотландському The Times охрестили “Чорним днем для Європи”.
“Тепер всюди Україна, всюди наші прапори”.
Підтримку світу від початку війни важко переоцінити. Адже сьогодні 63 день жаху в Україні, а за кордоном досі всі говорять про нас, допомагають вимушеним переселенцям, збирають кошти на нашу армію та багато іншого, що створює відчуття “ми не самі”.
Французьке березневе видання fashion-журналу ELLE було присвячене Україні. Не важко помітити кольори національного стягу та українку з задумливим поглядом. Номер містить репортаж про війну, створений очима української команди редакторів цієї франшизи. А все для того, щоб французи дізнавались більше правди про війну в центрі Європи.
Ще одне видання Франції не змогло і не мало промовчати. Вони запитують світ ” Який горизонт?”. Це начебто фраза, кинута у повітря. Тому що зараз ніхто не знає, що далі українці та інші європейці будуть бачити на горизонті. Танки чи може білих голубів? Точної відповіді немає. Єдине в чому можна бути впевненим — Society у цій війні підтримує Україну.
Цікавим прикладом ілюстрації у блакитно-жовтих кольорах є робота американського митця Шо Сібуя. Вона підписана такою думкою художника: “Ракетні атаки знищують мирне населення, доки жорсткі санкції ізолюють Москву”. Ця робота є промовистою, тому її помістили на обкладинку The New York Times.
Не тільки роботи західних художників представлені на головних сторінках. Журнал The Guardian Weekly вибрав для себе творчість київського ілюстратора Сергія Майдукова. Його дим, який валить із українських полів, став обкладинкою номера. Художник створив кілька патріотичних замальовок на злобу дня під час перших комендантських годин у столиці. І це одна з них.
Культ Володимира Зеленського .
Президент України став найвідомішим очільником країни в усьому світі. Його люблять та критикують. Ним пишаються та заздрять йому. Він — обличчя боротьби українського народу, тому третій місяць майорить на обкладинках видань. The New Yorker, Vanity Fair, Angora, Time, Newsweek, Profil, Respect та багато інших ЗМІ вже випустили та ще випустять номери присвячені Президенту України.
Хто такий володимир путін?
Як бачить світ путіна? Який він лідер, що погрожує запуском ядерних ракет? Він знає що робить або все таки втратив здоровий глузд? Думки світових видань розбігаються у різні боки. Проте більшість зневажає його. І це видно на обкладинках номерів.
Видання Charlie Hebdo бачить президента-агресора мавпоподібним. Тонка іронія карикатуристів журналу щодо ядерної кнопки на обкладинці можливо не залишила в спокої навіть Міністерство оборони рф. Бо відразу після появи цього випуску, росія перейшла у режим “підвищеної бойової готовності”. Збіг це чи правда? Вирішувати вам. Проте головний меседж карикатури ” На шляху до 21 століття!” влучно підкреслює сучасне стремління російського народу та цінності їхньої влади.
Якщо французькі журналісти бачать у президенті росії мавпу, то американці — гітлера. 
“Де він зупиниться?” І чи він зупиниться? Такі запитання виникли у редакторів The Economist. У 1939 році ці думки виникали у очільників держав Європи, проте тільки у 1941 відповідь знайшлась. Нам залишається сподіватись, що у 21 столітті аналіз ситуації буде відбуватися швидше.
Видання Respect бачить путіна у морі крові українського та не тільки народів.
Ми бігли від смерті позаочі.
Від початку війни закордон виїхало понад 4 мільйони українців. Ще більше 6 мільйонів покинули свої домівки і тимчасово проживають на заході України. Багато міст стали пусткою. Fashion-видання Vogue та ELLE присвятили номери цій темі.
Всі хочуть миру.
Життя змінилось 24 лютого 2022 року для українців. Найпершим тостом під час сімейних зустрічей є побажання “Мирного неба над нами!” Цінності вже ніколи не будуть такими, як до війни. Свобода та незалежність стали ще більшими синонімами до терміну “українець”. Журнал Marie Claire підкреслив таку ідею у своєму весняному номері.
Анна Сірик
