Інформатор Калуш

ЖИТТЯ

Калуське ДФТГ: про діяльність та напружені стосунки з владою

Добровольче формування Калуської громади (ДФТГ ) почало формуватися ще навесні 2022 року й міська рада мала би щорічно затверджувати програму підтримки та фінансування цієї організації. Але — не робить цього, запевняють добровольці. 

Ділиться Інформатор.

Після того, як у Калуші заговорили про створення нового формування з охорони громадського порядку, а секретар міської ради Віктор Гільтайчук назвав раніше утворене Добровольче формування територіальної громади бездієвим, до Інформатора звернулися члени та керівництво того самого ДФТГ (їхніх імен у матеріалі ми не називатимемо. — Авт.) та розповіли, як і чому утворювались і що не поділили з міською владою.

Калуське Добровольче формування територіальної громади почало утворюватись з 4 березня 2022 року. Тоді ж формувався батальйон Калуської тероборони. Чимало людей, яких не брали в ТРО, вступали в ДФТГ. Проте, тоді ще не було чітко визначеного нормативно-правового підґрунтя для такої діяльності.

Згодом на установчих зборах за присутності міського голови та керівника військової частини було обрано командира й визначено склад добровольчого формування. Опісля це все затвердила Калуська міська рада.

“Коли міська рада йшла на це, то напевно думала, що добровольче формування буде їх комунальним підприємством. Коли виявилось, що закон зобов’язує їх тільки фінансувати формування, а не керувати, почались перші “нюанси””, — ділиться керівник ДФТГ.

За словами керівника, після офіційного створення формування місцева влада повинна була затвердити програму фінансування й підтримки.

“Ми цю програму розробили і їм подали, зазначивши там все, що нам потрібно. Вони її у нас не прийняли ні на 2022, ні на 2023 рік. Натомість закон говорить, що повинні прийняти це, щоб виділяти кошти на нашу діяльність не “просто так”, — додає голова.

Але міська рада все ж таки фінансувала ДФТГ. Так, за рішенням Калуської міської ради управління надзвичайних ситуацій закупило та здійснило безоплатну передачу на баланс ДФТГ наступне:

  • костюми тактичні літні (30 шт.) — 77 400 гривень;
  • кепки (30 шт.) — 3 600 гривень;
  • куртка тактична (28 шт.) — 47 600 гривень;
  • ремінь (28 шт.) — 9 800 гривень;
  • футболка (28 шт.) — 9 240 гривень;
  • кросівки тактичні (28 шт.) — 64 400 гривень;
  • шеврони (на липучці) (120 шт.) — 6 480 гривень;
  • накладка (на липучці) (180 шт.) — 3 240 гривень;
  • офісне приладдя — 55 590,52 гривень.

Загалом на це було витрачено: 277 350 гривень 52 копійки.

Водночас члени формування стверджують, що витрачали й власні кошти на діяльність — близько 52 000 гривень на канцелярію, офісне приладдя та навчальний реманент.

“Наприклад, імітаційні страйкбольні гранати для проведення практичних навчань з тактики ми досі купуємо за власні кошти, хоча це все мали би закуповувати за бюджетні”, — ділиться один з членів.

Також у складі формування є люди, які мають власну бойову зброю і використовують її у цілях навчання членів на безоплатній основі.

“Стосовно форми, то у нас є тільки літній тип. Наприклад, зимою, якщо виходити на якесь чергування, то ми вже не в змозі цього робити. Купівля від міської ради не планується, бо кошти, які на нас планували виділити, за інформацією з різних джерел, вже передали на інші потреби”, — каже член формування.

Зараз ДФТГ переважно займається навчанням майбутніх “партизанів”. Заняття проводяться щотижня за спеціальною програмою від командування Сил територіальної оборони України. Серед тем: підготовка руху опору, медична підготовка, тактична підготовка, безпека бою та ін. Додатково у складі налічуються особи, які мають досвід у бойових діях в Афганістані, Нагірному Карабаху, АТО/ООС та минулому бійці ССО.

“В основному у нас люди, котрі не годяться до війська, але можуть брати участь в територіальній обороні й партизанщині”, — каже командир.

Проте, у законі, яким керується ДФТГ, додатково йдеться й про охорону та оборону важливих об’єктів, визначених Кабінетом Міністрів України, та об’єктів підвищеної небезпеки, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення.

Члени калуського формування діляться, що вже надходило прохання від керівництва міста взяти під охорону укриття калуських ліцеїв. Проте у них наступне бачення реалізації такого прохання:

“У ліцеях потрібно зібрати викладацький склад і визначити, хто має бажання вступити до нас. Натомість ми будемо видавати їм бойові розпорядження на охорону потрібних об’єктів, а керівництво школи буде доплачувати за ці чергування. Згідно з законом, майже кожен вчитель не підлягає мобілізації тому їх спокійно можна доєднувати у структуру і давати такі завдання.

По-іншому як? Нас всього 29 осіб. Як нам охопити охорону усіх ліцеїв? Кожен з нас також десь працює і не може працювати на роботі й додатково приходити вночі й чергувати”.

Схожа ситуація виникла з пропозицією від керівництва КП “Калуська енергетична компанія”, яке офіційно попросило взяти в охорону важливі об’єкти у Калуші. У підсумку, як і в ситуації з ліцеями, з інфраструктурними об’єктами сторони не дійшли згоди щодо співпраці.

“Кажуть, що їм набридло, що ми ходимо “розмальовані” і не стаємо під двері адмінбудинків охороняти вхід. Вибачте, якщо ви хочете, щоб ми це робили платіть за це кошти.

Це складно, я живу в Калуші, в мене є сім’я, обов’язки, плата за комунальні послуги. Для цього працюю на роботі, а зараз через те, що я став членом ДФТГ , маю лишити роботу і задурно йти охороняти об’єкти комунальної власності? Потім цей самий начальник прийде і відключить мені світло за несплату комунальних”, — каже член ДФТГ.

Натомість члени формування запевняють, що у разі реальних загроз чи ситуацій на території громади вони готові добровільно надавати допомогу постраждалим чи вдаватися до охорони.

Олег Кіндрацький

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08

Нагору