У Калуші готуються затвердити правила приймання стічних вод. Рішення, кажуть його розробники, фінансово не зачепить населення, а громаді загалом принесе екологічну користь. Навантаження на підприємців обіцяють також невелике… Утім, самі представники бізнесу налаштовані більш скептично, а теза, що населення це не стосується — доволі сумнівна.
Далі — детальніше, пише Інформатор.
У Калуші вчора відбулося громадське обговорення проєкту рішення виконавчого комітету “Про затвердження “Правил приймання стічних вод до централізованої системи водовідведення Калуської міської територіальної громади”. Розробником цих правил є комунальне підприємство “Калуська енергетична компанія”. Офіційно ціллю прийняття такого рішення є “гарантування безперебійної роботи системи централізованого водовідведення та роботи очисних споруд, захисту здоров’я персоналу систем збирання, відведення стічних вод та очисних споруд, гарантування, що скиди стічних вод не спричинять згубного впливу на навколишнє середовище…”
Нагадаємо, що очисні споруди в Калуші громаді не належать, а є на балансі ТОВ “Карпатнафтохім”. Підприємство надає послуги з очищення стоків, а КП “Калуська енергетична компанія” йому за це платить, отримуючи, в свою чергу, відповідну плату зі споживачів (у тому числі — мешканців міста). Але дотепер платили лише за побутові стоки, а непобутові (атмосферні опади), які потрапляють у ту саму каналізаційну систему, лягали на підприємство збитками. Так, якщо торік, на очисні споруди потрапило 4,4 млн кубів стоків, а споживачам виставили рахунків на 3,2 млн кубів, то різниця склала 1,2 млн кубів. У грошовому еквіваленті це ще більше й “Карпатнафтохім” ці гроші дарувати не хоче. У листопаді 2023 року, до прикладу, підприємство відсудило у громади Калуша 12 мільйонів гривень боргів за очищення стоків, більш як половина цієї суми була саме “за дощ”.
Проте, головний інженер КП “Калуська енергетична компанія” Ігор Караїм запевняє, що нарахування за дощові стоки — не є головним аргументом для розробки і прийняття згаданих правил. Куди важливіше — скиди гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин. Що це таке? Наприклад, різноманітна “хімія”, яка потрапляє у каналізаційні мережі з автомийок; жири — із закладів харчування тощо. Все це відкладається на каналізаційних трубах і руйнує їх, а, прописавши в яких кількостях і концентраціях усе це можна скидати, отримавши можливість контролювати й штрафувати за порушення, комунальне підприємство отримає, як мінімум, додаткові ресурси. Зважаючи, що каналізаційна мережа в Калуші має вже понад 60 років, питання продовження її функціонування дуже важливе.
В інших містах такі правила діють давно, каже Ігор Караїм. В Івано-Франківську та Коломиї їх затверджуватимуть уже по другому разу.
“Ці правила стосуються тільки підприємців та юридичних осіб. Не населення. Ні ОСББ, ні управляючі компанії вони не зачеплять. Ні щодо перевищення ГДК, ні щодо дощових стоків”, — наголосив головний інженер.
За його словами, порядок нарахування відповідної плати є одним для всієї України, а кінцева сума залежить від площі забудови і кількості опадів за місяць, тобто в сухі місяці суми будуть меншими, а в дощові — більшими. Загалом суми, за розрахунками ініціаторів рішення, є незначними:
- при площі забудови в 130 кв. метрів (торгова точка типу колишнього “Кіс-Кіс”) плата у березні поточного року склала би 98 гривень;
- при площі забудови в 360 кв. метрів (торговий центр “Прометей”) плата у березні поточного року склала би 270 гривень;
- при площі забудови в 2200 кв. метрів (це може бути оптова база) плата у березні поточного року склала би 1600 гривень;
Додаткова плата може бути за тверді поверхні довкола будівлі та газони. Крім того, якщо проєкт рішення затвердять, то комунальне підприємство зможе вимагати від споживачів встановлення контрольних колодязів.
Загалом під дію правил попаде приблизно 350 споживачів, кажуть в Калуській енергетичній компанії. При цьому, якщо той чи інший суб’єкт має водопостачання і сплачує за нього, але не має водовідведення у центральну мережу (використовує власні очисні чи септики або взагалі невідомо куди йде його водовідведення), то плата, згідно розроблених правил, йому не нараховуватиметься.
Скільки разів заплатять підприємці?
Заступник голови ради підприємців Сергій Гумінілович вважає, що двічі. І ось чому: за населення відповідну плату, вочевидь, здійснюватимуть коштом бюджету. Бюджет громади наповнюється за рахунок податків (у тому числі — з бізнесу).
“Тобто получається, що підприємці заплатять один раз за себе, а другий раз зі своїх податків ще за населення. Два рази заплатять. Це несправедливо якось виходить”, — наголосив він.
Утім, те саме можна сказати й за населення. Адже кожен, хто працює офіційно, також платить податки. А витрати, які в результаті понесуть підприємці, у підсумку позначаться на вартості товарів і послуг, які вони надають. А це — знову ляже на кінцевого споживача, тобто населення. Відтак, твердження, що прийняття нових правил не стосується пересічного мешканця міста виглядає сумнівним.
Розкритикував та закликав не приймати цих правил підприємець Володимир Богусевич. Він вважає, що КЕК “хоче загнати своїми правилами всіх підприємців під один масштаб”, бо в загальноукраїнських правилах прописано, що їх потрібно застосовувати до тих підприємців, які використовують воду (в тому числі питну) для виробництва товарів та надання послуг, а калуські комунальники цю фразу “викинули”. Також він зауважив, що КЕК фактично займається транспортуванням стоків, а не водовідведенням. Крім того — критикував інші пункти, зокрема щодо контрольних колодязів. Зрештою — резюмував, що пропоновані правила “містять дискримінаційні приписи та обмежують права споживачів”, протирічать законодавчим нормам тощо.
“Примітивним наїздом на підприємців” назвав проєкт рішення і громадський активіст-еколог Михайло Довбенчук, який зауважив, що дощові стоки мають іти в річки. А у місті натомість у річки роками скидають шкідливі стоки (з приватних житлових будинків і не тільки) і ніхто з цим не бореться, а громада має тепер за дощ платити.
“Яким чином ви, не маючи власної сертифікованої лабораторії, зможете контролювати забрудненість тих стоків? Те, що скидають автомийки у наші каналізаційні системи, ви дотепер палець об палець не вдарили, щоб це вирішити… Вам ніхто не заважає вже зараз найняти лабораторію і перевірити всі ті мийки”, — втрутилася у дискусію і депутатка Калуської міської ради Ольга Сікора.
Вона також зауважила, що підприємство хоче брати гроші за те, що не контролює.
Зрештою, після майже двогодинної дискусії до чогось конкретного не дійшли. Хіба — пообіцяли врахувати всі висловлені претензії та надати конкретні відповіді усім, від кого надійшли зауваження. Була пропозиція зібратися на обговорення ще раз. Але чи буде вона реалізована або ж проєкт рішення одразу винесуть на розгляд виконкому — стане відомо згодом.
Тетяна Кіндюх
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
